Респіраторні захворювання свиней завжди були складним захворюванням, яке переслідує власників свиноферм. Етіологія складна, збудники різноманітні, поширеність широка, а профілактика та контроль складні, що завдає свинофермам великих збитків. В останні роки респіраторні захворювання свиноферм часто проявляються у вигляді змішаних інфекцій, тому ми звикли називати їх респіраторним синдромом свиноферми. До поширених збудників належать Mycoplasma, Haemophilus parasuis, Actinobacillus pleuropneumoniae, синюшний вірус, цирковірус та свинячий грип.
Для профілактики та лікування респіраторних захворювань тилмікозин має хороший ефект.
Респіраторні патогени свиней в основному поділяються на бактерії, віруси та мікоплазми. До мікоплазми та інфекційної плевропневмонії свиней сучасні звичайні антибіотики розвинули стійкість, і нове покоління антибіотиків зазвичай застосовується в клінічній практиці для профілактики та лікування респіраторних захворювань свиней. Наприклад, тилмікозин, доксициклін, тиваломіцин тощо разом із противірусними препаратами традиційної китайської медицини мають значний ефект. Дослідження показали, що тилмікозин має частковий противірусний ефект і добре впливає на контроль синдрому респіраторного захворювання свиней, пов'язаного з PRRS свиней.
Тілмікозинмає глибокий процес і багато переваг двошарового покриття.
Як усім відомо, тилмікозин є одним із найефективніших препаратів для боротьби з респіраторними захворюваннями на свинофермах. Однак, вплив різних тилмікозинів на ринку нерівномірний. Чому це так? Як ми можемо їх розрізнити? У чому різниця? Для тилмікозину сировина майже однакова, і великої різниці немає. Ефект продукту головним чином залежить від процесу виробництва. У процесі виробництва продукту прагнення до кращого ефекту стало основною тенденцією розвитку.
Висока якістьтилмікозинповинен мати чотири характеристики: свині люблять їсти, захищають шлунок, розчиняються в кишечнику та повільно вивільняються.
01
Відрізняти від зовнішнього вигляду
1. Непокриті частинки тилмікозину дуже дрібні та легко розчиняються за кімнатної температури, тоді як покриті частинки тилмікозину товстіші та важко розчиняються за кімнатної температури.
2. Якісний тилмікозин (наприклад, Чуанкексин, покритий двошаровими мікрокапсулами) має однорідні та округлі частинки. Загалом, частинки, покриті тилмікозином, різняться за розміром та однорідністю.
Відрізняти від смаку в роті (хороші смакові якості)
Тілмікозингіркий на смак, а тилмікозин без оболонки не підходить для перорального застосування. Тілмікозин з гірким присмаком у роті не тільки досягає небажаної концентрації препарату, але й серйозно впливає на споживання корму свинями та завдає величезної шкоди. Відходи препарату.
Розрізняють розчинність у шлунку та розчинність у кишечнику
1. Покриття тилмікозину поділяється на кишковорозчинне (кислотостійке, але не лугостійке) покриття та шлунково-розчинне (не кислото- та лугостійке) покриття. Тілмікозин, вкритий шлунково-розчинним (не кислото- та лугостійким), розчиняється та вивільняється шлунковою кислотою у шлунку, і коли препарат вивільняється, він стимулює слизову оболонку шлунка до секреції шлункового соку, а надмірне виділення шлункового соку може легко спричинити шлункову кровотечу та виразку шлунка. Якщо препарат розчиняється у шлунку та вивільняється заздалегідь, біодоступність препарату також значно знижується. Як правило, ефективність препарату, розчиненого у шлунку, знижується більш ніж на 10% порівняно з ефективністю препарату в кишечнику. Це значно збільшує вартість ліків.
2. Кишковорозчинне покриття (антикислотне, але не антилужне). Покриття може розчинятися та вивільнятися через кислотне середовище шлунка, нерозчинне в лужному середовищі кишечника, запобігаючи різним побічним ефектам та кардіотоксичним реакціям, спричиненим передчасним вивільненням у шлунку. Водночас покращується біодоступність препарату в кишечнику. Швидке вивільнення в кишечнику.
Для кишковорозчинного покриття використовуються різні матеріали та процеси покриття, а ефективність вивільнення в кишечнику також відрізняється. Звичайне покриття частково розчиняється та вивільняється в порожнині шлунка та шлунковому розчині, що дуже відрізняється від ефекту двошарового мікрокапсульного покриття, а швидкість всмоктування в кишковому тракті є високою.
Час публікації: 17 березня 2022 р.