Згідно з останнім звітом IMARC Group, індійська промисловість добрив перебуває на траєкторії сильного зростання, очікується, що обсяг ринку досягне 138 крор рупій до 2032 року, а сукупний річний темп зростання (CAGR) становитиме 4,2% з 2024 по 2032 рік. Це зростання підкреслює важливу роль сектору у підтримці сільськогосподарської продуктивності та продовольчої безпеки в Індії.
Завдяки зростаючому попиту на сільськогосподарську продукцію та стратегічному втручанню уряду, обсяг індійського ринку добрив досягне 942,1 крор рупій у 2023 році. Виробництво добрив досягло 45,2 мільйона тонн у 2024 фінансовому році, що відображає успіх політики Міністерства добрив.
Індія, другий за величиною у світі виробник фруктів та овочів після Китаю, підтримує зростання галузі добрив. Урядові ініціативи, такі як схеми прямої підтримки доходів, що впроваджуються центральним урядом та урядами штатів, також підвищили мобільність фермерів та розширили їхні можливості інвестувати в добрива. Такі програми, як PM-KISAN та PM-Garib Kalyan Yojana, були визнані Програмою розвитку Організації Об'єднаних Націй за їхній внесок у продовольчу безпеку.
Геополітичний ландшафт ще більше вплинув на індійський ринок добрив. Уряд зробив акцент на внутрішньому виробництві рідкої наносечовини, щоб стабілізувати ціни на добрива. Міністр Мансух Мандавія оголосив про плани збільшити кількість заводів з виробництва нанорідкої сечовини з дев'яти до 13 до 2025 року. Очікується, що заводи вироблятимуть 440 мільйонів пляшок нанорозмірної сечовини та діамонійфосфату об'ємом 500 мл.
Відповідно до ініціативи Atmanirbhar Bharat, залежність Індії від імпорту добрив значно зменшилася. У 2024 фінансовому році імпорт сечовини скоротився на 7%, імпорт діамонійфосфату – на 22%, а імпорт азоту, фосфору та калію – на 21%. Це скорочення є важливим кроком до самозабезпечення та економічної стійкості.
Уряд зобов'язав наносити 100% покриття з німу на всю субсидовану сечовину сільськогосподарського класу для покращення ефективності використання поживних речовин, збільшення врожайності та підтримки здоров'я ґрунту, одночасно запобігаючи використанню сечовини для несільськогосподарських цілей.
Індія також стала світовим лідером у сфері наномасштабних сільськогосподарських ресурсів, включаючи нанодобрива та мікроелементи, які сприяють екологічній стійкості без шкоди для врожайності сільськогосподарських культур.
Уряд Індії прагне досягти самозабезпечення у виробництві сечовини до 2025-2026 років шляхом збільшення місцевого виробництва наносечовини.
Крім того, Paramparagat Krishi Vikas Yojana (PKVY) сприяє розвитку органічного землеробства, пропонуючи 50 000 рупій за гектар протягом трьох років, з яких 31 000 індійських рупій виділяється безпосередньо фермерам на органічні засоби. Потенційний ринок органічних та біодобрив незабаром розшириться.
Зміна клімату створює значні проблеми, оскільки, за прогнозами, врожайність пшениці знизиться на 19,3 відсотка до 2050 року та на 40 відсотків до 2080 року. Для вирішення цієї проблеми Національна місія зі сталого сільського господарства (NMSA) впроваджує стратегії, спрямовані на підвищення стійкості сільського господарства Індії до зміни клімату.
Уряд також зосереджується на відновленні закритих заводів з виробництва добрив у Тарчелі, Рамакунтані, Горакхпурі, Сіндрі та Балауні, а також на навчанні фермерів збалансованому використанню добрив, підвищенню продуктивності сільськогосподарських культур та перевагам економічно ефективних субсидованих добрив.
Час публікації: 03 червня 2024 р.