Широке використання синтетичних пестицидів призвело до багатьох проблем, включаючи появу стійких організмів, погіршення навколишнього середовища та шкоди здоров'ю людини.Тому терміново потрібні нові мікробні пестициди, безпечні для здоров’я людини та навколишнього середовища.У цьому дослідженні рамноліпідний біосурфактант, що виробляється Enterobacter cloacae SJ2, використовувався для оцінки токсичності для личинок комарів (Culex quinquefasciatus) і термітів (Odontotermes obesus).Результати показали, що смертність між курсами лікування залежала від дози.Значення LC50 (50% летальна концентрація) через 48 годин для біосурфактантів личинок термітів і комарів було визначено за допомогою методу підгонки кривої нелінійної регресії.Результати показали, що 48-годинні значення LC50 (95% довірчий інтервал) ларвіцидної та антитермітної активності біосурфактанту становили 26,49 мг/л (діапазон від 25,40 до 27,57) і 33,43 мг/л (діапазон від 31,09 до 35,68) відповідно.За даними гістопатологічного дослідження, обробка біосурфактантами викликала серйозне пошкодження тканин органел личинок і термітів.Результати цього дослідження вказують на те, що мікробний біосурфактант, який виробляє Enterobacter cloacae SJ2, є чудовим і потенційно ефективним інструментом для контролю Cx.quinquefasciatus і O. obesus.
Тропічні країни стикаються з великою кількістю хвороб, що передаються комарами1.Актуальність захворювань, що передаються комарами, широко поширена.Понад 400 000 людей помирають від малярії щороку, а деякі великі міста переживають епідемії серйозних захворювань, таких як лихоманка денге, жовта лихоманка, чикунгунья та Зіка.2 Трансмісивні захворювання пов’язані з кожною шостою інфекцією в усьому світі, причому найбільше спричинюють комарі. важливі справи3 ,4.Culex, Anopheles і Aedes є трьома родами комарів, які найчастіше асоціюються з передачею захворювань5.Поширеність лихоманки денге, інфекції, що передається комаром Aedes aegypti, зросла за останнє десятиліття та становить значну загрозу громадському здоров’ю4,7,8.За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), понад 40% населення світу піддається ризику захворювання на лихоманку денге, причому щорічно в понад 100 країнах реєструється 50–100 мільйонів нових випадків захворювання9,10,11.Лихоманка Денге стала серйозною проблемою охорони здоров’я, оскільки її захворюваність у всьому світі зросла12,13,14.Anopheles gambiae, широко відомий як африканський комар Anopheles, є найважливішим переносником малярії людини в тропічних і субтропічних регіонах15.Вірус Західного Нілу, енцефаліт Сент-Луїса, японський енцефаліт і вірусні інфекції коней і птахів передаються комарами Culex, яких часто називають звичайними домашніми комарами.Крім того, вони також є переносниками бактеріальних і паразитарних захворювань16.У світі існує понад 3000 видів термітів, і вони існують понад 150 мільйонів років17.Більшість шкідників живуть у ґрунті та харчуються деревиною та виробами з деревини, що містять целюлозу.Індійський терміт Odontotermes obesus є важливим шкідником, який завдає серйозної шкоди важливим культурам і деревам на плантаціях18.У сільськогосподарських районах нашестя термітів на різних стадіях може завдати величезної економічної шкоди різним культурам, породам дерев і будівельним матеріалам.Терміти також можуть спричиняти проблеми зі здоров’ям людини19.
Проблема стійкості до мікроорганізмів і шкідників у сучасній фармацевтичній та сільськогосподарській галузях є складною20,21.Тому обидві компанії повинні шукати нові економічно ефективні протимікробні засоби та безпечні біопестициди.Зараз доступні синтетичні пестициди, які, як було доведено, є інфекційними та відлякують нецільових корисних комах22.В останні роки дослідження біосурфактантів розширилися завдяки їх застосуванню в різних галузях промисловості.Біосурфактанти є дуже корисними та життєво важливими в сільському господарстві, рекультивації ґрунту, видобутку нафти, видаленні бактерій і комах, а також у харчовій промисловості23,24.Біоповерхнево-активні речовини або мікробні поверхнево-активні речовини — це біоповерхнево-активні хімічні речовини, що виробляються мікроорганізмами, такими як бактерії, дріжджі та гриби, у прибережних середовищах існування та забруднених нафтою районах25,26.Поверхнево-активні речовини хімічного походження та біоповерхнево-активні речовини – це два типи, які отримують безпосередньо з природного середовища27.Різні біоповерхнево-активні речовини отримують із морських середовищ28,29.Тому вчені шукають нові технології виробництва біосурфактантів на основі природних бактерій30,31.Досягнення в таких дослідженнях демонструють важливість цих біологічних сполук для захисту навколишнього середовища32.Bacillus, Pseudomonas, Rhodococcus, Alcaligenes, Corynebacterium і ці бактеріальні роди є добре вивченими представниками23,33.
Існує багато типів біосурфактантів із широким спектром застосування34.Значною перевагою цих сполук є те, що деякі з них мають антибактеріальну, ларвіцидну та інсектицидну дію.Це означає, що їх можна використовувати в сільськогосподарській, хімічній, фармацевтичній та косметичній промисловості35,36,37,38.Оскільки біоповерхнево-активні речовини, як правило, є біологічно розкладаними та корисними для навколишнього середовища, вони використовуються в інтегрованих програмах боротьби зі шкідниками для захисту сільськогосподарських культур39.Таким чином, отримані базові знання про ларвіцидну та антитермітну активність мікробних біосурфактантів, продукованих Enterobacter cloacae SJ2.Ми досліджували смертність та гістологічні зміни при впливі різних концентрацій рамноліпідних біосурфактантів.Крім того, ми оцінили широко використовувану комп’ютерну програму Quantitative Structure-Activity (QSAR) Ecological Structure-Activity (ECOSAR) для визначення гострої токсичності для мікроводоростей, дафнії та риб.
У цьому дослідженні антитермітну активність (токсичність) очищених біоповерхнево-активних речовин у різних концентраціях від 30 до 50 мг/мл (з інтервалом 5 мг/мл) перевіряли проти індійських термітів, O. obesus і четвертого виду.Личинки стадії Cx.Личинки комарів quinquefasciatus.Концентрації біосурфактанту LC50 протягом 48 годин проти O. obesus і Cx.C. Solanacearum.Личинки комарів були ідентифіковані за допомогою методу підгонки кривої нелінійної регресії.Результати показали, що смертність термітів зростала зі збільшенням концентрації біосурфактанту.Результати показали, що біосурфактант мав ларвіцидну активність (рис. 1) і антитермітну активність (рис. 2), із значеннями LC50 за 48 годин (95% ДІ) 26,49 мг/л (25,40–27,57 ) і 33,43 мг/л. l (рис. 31.09 до 35.68) відповідно (табл. 1).З точки зору гострої токсичності (48 годин) біосурфактант класифікується як «шкідливий» для досліджуваних організмів.Біосурфактант, отриманий у цьому дослідженні, продемонстрував чудову ларвіцидну активність зі 100% смертністю протягом 24-48 годин після впливу.
Розрахуйте значення LC50 для ларвіцидної активності.Підгонка кривої нелінійної регресії (суцільна лінія) та 95% довірчий інтервал (заштрихована область) для відносної смертності (%).
Обчисліть значення LC50 для антитермітної активності.Підгонка кривої нелінійної регресії (суцільна лінія) та 95% довірчий інтервал (заштрихована область) для відносної смертності (%).
Наприкінці експерименту під мікроскопом спостерігали морфологічні зміни та аномалії.Морфологічні зміни спостерігалися в контрольній і оброблених групах при 40-кратному збільшенні.Як показано на малюнку 3, у більшості личинок, оброблених біосурфактантами, спостерігалося порушення росту.На малюнку 3а показано нормальний Cx.quinquefasciatus, малюнок 3b показує аномальний Cx.Викликає п'ять личинок нематод.
Вплив сублетальних (LC50) доз біосурфактантів на розвиток личинок Culex quinquefasciatus.Світлове мікроскопічне зображення (а) нормального Cx при 40-кратному збільшенні.quinquefasciatus (b) Аномальний Cx.Викликає п'ять личинок нематод.
У цьому дослідженні гістологічне дослідження оброблених личинок (рис. 4) і термітів (рис. 5) виявило кілька аномалій, включаючи зменшення черевної області та пошкодження м’язів, епітеліальних шарів і шкіри.середня кишка.Гістологія виявила механізм інгібіторної активності біосурфактанту, використаного в цьому дослідженні.
Гістопатологія нормальних необроблених личинок Cx 4-го віку.личинки quinquefasciatus (контроль: (a,b)) і оброблені біосурфактантом (обробка: (c,d)).Стрілки вказують на оброблений кишковий епітелій (epi), ядра (n) і м’язи (mu).Бар = 50 мкм.
Гістопатологія нормального необробленого O. obesus (контроль: (a,b)) та обробленого біосурфактантом (лікування: (c,d)).Стрілки вказують на кишковий епітелій (epi) і м’яз (mu) відповідно.Бар = 50 мкм.
У цьому дослідженні ECOSAR використовувався для прогнозування гострої токсичності рамноліпідних біосурфактантів для первинних продуцентів (зелених водоростей), первинних споживачів (водяних блох) і вторинних споживачів (риб).У цій програмі використовуються складні кількісні моделі сполуки структура-активність для оцінки токсичності на основі молекулярної структури.Модель використовує програмне забезпечення структурної активності (SAR) для розрахунку гострої та тривалої токсичності речовин для водних видів.Зокрема, у таблиці 2 наведено розрахункові середні летальні концентрації (LC50) і середні ефективні концентрації (EC50) для кількох видів.Передбачувана токсичність була класифікована за чотирма рівнями за допомогою глобальної гармонізованої системи класифікації та маркування хімікатів (таблиця 3).
Боротьба з трансмісивними хворобами, особливо штамами комарів і комарів Aedes.Єгиптяни, зараз важка робота 40,41,42,43,44,45,46.Хоча деякі хімічно доступні пестициди, такі як піретроїди та органофосфати, є певною мірою корисними, вони становлять значний ризик для здоров’я людини, включаючи діабет, репродуктивні розлади, неврологічні розлади, рак і респіраторні захворювання.Крім того, з часом ці комахи можуть стати до них стійкими13,43,48.Таким чином, ефективні та екологічно чисті біологічні заходи боротьби стануть більш популярним методом боротьби з комарами49,50.Benelli51 припустив, що ранній контроль переносників комарів буде більш ефективним у міських районах, але вони не рекомендували використовувати ларвіциди в сільській місцевості52.Том та інші 53 також припустили, що боротьба з комарами на їх незрілих стадіях буде безпечною та простою стратегією, оскільки вони більш чутливі до засобів боротьби 54 .
Виробництво біосурфактанту за допомогою потужного штаму (Enterobacter cloacae SJ2) показало постійну та багатообіцяючу ефективність.Наше попереднє дослідження показало, що Enterobacter cloacae SJ2 оптимізує виробництво біосурфактанту за допомогою фізико-хімічних параметрів26.Відповідно до їхнього дослідження, оптимальними умовами для виробництва біосурфактанту потенційним ізолятом E. cloacae були інкубація протягом 36 годин, перемішування при 150 об/хв, pH 7,5, 37 °C, солоність 1 ppt, 2% глюкози як джерела вуглецю, 1% дріжджів .екстракт використовували як джерело азоту для отримання 2,61 г/л біосурфактанту.Крім того, біоповерхнево-активні речовини були охарактеризовані за допомогою TLC, FTIR та MALDI-TOF-MS.Це підтвердило, що рамноліпід є біосурфактантом.Гліколіпідні біосурфактанти є найбільш інтенсивно дослідженим класом інших типів біосурфактантів55.Вони складаються з вуглеводної та ліпідної частин, переважно ланцюгів жирних кислот.Серед гліколіпідів основними представниками є рамноліпід і софороліпід56.Рамноліпіди містять два фрагменти рамнози, пов’язані з моно- або ди-β-гідроксидекановою кислотою 57 .Використання рамноліпідів у медичній та фармацевтичній промисловості добре відоме 58 , на додаток до їх недавнього використання як пестицидів 59 .
Взаємодія біосурфактанту з гідрофобною областю дихального сифону дозволяє воді проходити через його устьичну порожнину, тим самим збільшуючи контакт личинок з водним середовищем.Наявність біосурфактантів також впливає на трахею, довжина якої близька до поверхні, що полегшує виповзання личинок на поверхню і дихання.У результаті поверхневий натяг води зменшується.Оскільки личинки не можуть прикріпитися до поверхні води, вони падають на дно резервуара, порушуючи гідростатичний тиск, що призводить до надмірних витрат енергії та смерті через утоплення38,60.Подібні результати були отримані Ghribi61, де біосурфактант, вироблений Bacillus subtilis, виявляв ларвіцидну активність проти Ephestia kuehniella.Аналогічно, ларвіцидна активність Cx.Das і Mukherjee23 також оцінили вплив циклічних ліпопептидів на личинки quinquefasciatus.
Результати цього дослідження стосуються ларвіцидної активності рамноліпідних біосурфактантів проти Cx.Знищення комарів quinquefasciatus узгоджується з раніше опублікованими результатами.Наприклад, використовуються біосурфактини на основі сурфактину, що виробляються різними бактеріями роду Bacillus.та Pseudomonas spp.У деяких ранніх звітах64,65,66 повідомлялося про активність ліпопептидних біосурфактантів Bacillus subtilis щодо знищення личинок23.Deepali та ін.63 виявили, що рамноліпідний біосурфактант, виділений із Stenotropomonas maltophilia, мав потужну ларвіцидну активність у концентрації 10 мг/л.Сільва та ін.67 повідомили про ларвіцидну активність рамноліпідного біосурфактанту проти Ae у концентрації 1 г/л.Aedes aegypti.Канакданде та ін.68 повідомили, що ліпопептидні біосурфактанти, що виробляються Bacillus subtilis, викликали загальну смертність у личинок Culex і термітів з ліпофільною фракцією евкаліпта.Подібним чином Masendra et al.69 повідомили про смертність робочих мурашок (Cryptotermes cynocephalus Light.) у 61,7% у ліпофільних фракціях н-гексану та EtOAc сирого екстракту E.
Parthipan та інші 70 повідомили про інсектицидне використання ліпопептидних біосурфактантів, що виробляються Bacillus subtilis A1 і Pseudomonas stutzeri NA3, проти Anopheles Stephensi, переносника малярійного паразита Plasmodium.Вони помітили, що личинки та лялечки виживали довше, мали коротший період відкладання яєць, були стерильними та мали меншу тривалість життя при обробці різними концентраціями біосурфактантів.Спостережувані значення LC50 біосурфактанту A1 B. subtilis становили 3,58, 4,92, 5,37, 7,10 та 7,99 мг/л для різних станів личинок (тобто личинок I, II, III, IV та стадії лялечки) відповідно.Для порівняння, біосурфактанти для стадій личинок I-IV і стадій лялечки Pseudomonas stutzeri NA3 становили 2,61, 3,68, 4,48, 5,55 і 6,99 мг/л відповідно.Вважається, що відстрочена фенологія вижили личинок і лялечок є результатом значних фізіологічних і метаболічних порушень, викликаних обробкою інсектицидами71.
Штам Wickerhamomyces anomalus CCMA 0358 продукує біосурфактант зі 100% ларвіцидною активністю проти комарів Aedes.aegypti 24-годинний інтервал 38 був вищим, ніж повідомляє Silva et al.Було показано, що біоповерхнево-активна речовина, отримана з Pseudomonas aeruginosa з використанням соняшникової олії як джерела вуглецю, знищує 100% личинок протягом 48 годин 67 .Abinaya et al.72 та Pradhan et al.73 також продемонстрували ларвіцидну або інсектицидну дію поверхнево-активних речовин, що виробляються кількома ізолятами роду Bacillus.Раніше опубліковане дослідження Senthil-Nathan et al.виявили, що 100% личинок комарів, які потрапили в рослинні лагуни, ймовірно загинуть.74.
Оцінка сублетального впливу інсектицидів на біологію комах має вирішальне значення для інтегрованих програм боротьби зі шкідниками, оскільки сублетальні дози/концентрації не вбивають комах, але можуть зменшити популяції комах у майбутніх поколіннях, порушуючи біологічні характеристики10.Siqueira та інші 75 спостерігали повну ларвіцидну активність (100% смертність) біосурфактанту рамноліпіду (300 мг/мл) при тестуванні в різних концентраціях від 50 до 300 мг/мл.Личинкова стадія штамів Aedes aegypti.Вони проаналізували вплив часу до смерті та сублетальних концентрацій на виживання личинок і плавальну активність.Крім того, вони спостерігали зниження швидкості плавання після 24-48 годин впливу сублетальних концентрацій біосурфактанту (наприклад, 50 мг/мл і 100 мг/мл).Вважається, що отрути, які мають багатообіцяючу сублетальну роль, є більш ефективними у завданні множинної шкоди відкритим шкідникам76.
Гістологічні спостереження за нашими результатами показують, що біосурфактанти, які виробляються Enterobacter cloacae SJ2, значно змінюють тканини личинок комарів (Cx. quinquefasciatus) і термітів (O. obesus).Подібні аномалії викликали препарати базилікової олії у An.gambiaes.s і An.арабіки були описані Ochola77.Kamaraj et al.78 також описали ті самі морфологічні аномалії у An.Личинки Стефані піддалися впливу наночастинок золота.Vasantha-Srinivasan та ін.79 також повідомили, що ефірна олія пастушої сумки серйозно пошкодила камери та епітеліальні шари Aedes albopictus.Aedes aegypti.Raghavendran та інші повідомили, що личинки комарів обробляли 500 мг/мл екстракту міцелію місцевого гриба Penicillium.Ae показують серйозні гістологічні пошкодження.aegypti і Cx.Рівень смертності 80. Раніше Abinaya et al.Досліджено личинок An четвертого віку.Стефансі та Ае.aegypti виявили численні гістологічні зміни в Aedes aegypti, оброблених екзополісахаридами B. licheniformis, включаючи сліпу кишку шлунка, атрофію м’язів, пошкодження та дезорганізацію гангліїв нервового канатика72.За даними Raghavendran та ін., після обробки екстрактом міцелію P. daleae клітини середньої кишки тестованих комарів (личинки 4-ї стадії) показали набряк просвіту кишечника, зменшення міжклітинного вмісту та ядерну дегенерацію81.Такі ж гістологічні зміни спостерігалися в личинках комарів, оброблених екстрактом листя ехінацеї, що вказує на інсектицидний потенціал оброблених сполук50.
Використання програмного забезпечення ECOSAR отримало міжнародне визнання82.Сучасні дослідження показують, що гостра токсичність біоповерхнево-активних речовин ECOSAR для мікроводоростей (C. vulgaris), риби та водяних бліх (D. magna) відноситься до категорії «токсичності», визначеної ООН83.Модель екотоксичності ECOSAR використовує SAR і QSAR для прогнозування гострої та тривалої токсичності речовин і часто використовується для прогнозування токсичності органічних забруднювачів82,84.
Параформальдегід, натрій-фосфатний буфер (pH 7,4) та всі інші хімікати, використані в цьому дослідженні, були придбані в HiMedia Laboratories, Індія.
Виробництво біосурфактанту проводили в колбах Ерленмейєра на 500 мл, що містили 200 мл стерильного середовища Бушнелла Хааса з додаванням 1% сирої нафти як єдиного джерела вуглецю.Попередню культуру Enterobacter cloacae SJ2 (1,4 × 104 КУО/мл) інокулювали та культивували на орбітальному шейкері при 37°C, 200 об/хв протягом 7 днів.Після періоду інкубації біосурфактант екстрагували центрифугуванням культурального середовища при 3400×g протягом 20 хвилин при 4°C, а отриманий супернатант використовували для скринінгу.Процедури оптимізації та характеристика біосурфактантів були взяті з нашого попереднього дослідження26.
Личинки Culex quinquefasciatus були отримані з Центру перспективних досліджень морської біології (CAS), Паланчіпетай, Таміл Наду (Індія).Личинки вирощувалися в пластикових контейнерах, наповнених деіонізованою водою при 27 ± 2°C і фотоперіоді 12:12 (світло:темрява).Личинок комарів годували 10% розчином глюкози.
Личинки Culex quinquefasciatus виявлені у відкритих і незахищених септиках.Використовуйте стандартні вказівки з класифікації для ідентифікації та культивування личинок у лабораторії85.Ларвіцидні випробування проводилися відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я 86 .SH.Личинки четвертої стадії quinquefasciatus збирали в закриті пробірки в групах по 25 мл і 50 мл з повітряним проміжком у дві третини їх місткості.Біосурфактант (0–50 мг/мл) додавали в кожну пробірку окремо та зберігали при 25 °C.У контрольній пробірці використовували тільки дистильовану воду (50 мл).Мертвими вважалися личинки, які не проявляли ознак плавання протягом інкубаційного періоду (12–48 годин) 87 .Обчисліть відсоток смертності личинок за допомогою рівняння.(1)88.
Родина Odontotermitidae включає індійського терміта Odontotermes obesus, знайденого в гниючих колодах сільськогосподарського кампусу (Університет Аннамалай, Індія).Перевірте цю біоповерхнево-активну речовину (0–50 мг/мл), використовуючи звичайні процедури, щоб визначити, чи є вона шкідливою.Після сушіння в ламінарному потоці повітря протягом 30 хв кожна смужка ватману була покрита біосурфактантом у концентрації 30, 40 або 50 мг/мл.Попередньо покриті та некрейдовані паперові смужки перевіряли та порівнювали в центрі чашки Петрі.Кожна чашка Петрі містить близько тридцяти активних термітів O. obesus.Контрольним і тестовим термітам в якості джерела їжі давали вологий папір.Усі планшети зберігали при кімнатній температурі протягом усього періоду інкубації.Терміти гинули через 12, 24, 36 і 48 годин89,90.Потім рівняння 1 було використано для оцінки відсотка смертності термітів при різних концентраціях біоповерхнево-активної речовини.(2).
Зразки зберігали на льоду та упаковували в мікропробірки, що містять 100 мл 0,1 М натрій-фосфатного буфера (pH 7,4), і відправляли до Центральної лабораторії патології аквакультури (CAPL) Центру аквакультури Раджива Ганді (RGCA).Гістологічна лабораторія, Сіркалі, Майіладутурай.Район, Таміл Наду, Індія для подальшого аналізу.Зразки негайно фіксували в 4% параформальдегіді при 37°C протягом 48 годин.
Після фази фіксації матеріал тричі промивали 0,1 М натрій-фосфатним буфером (pH 7,4), поетапно зневоднювали в етанолі та замочували в смолі LEICA протягом 7 днів.Потім речовину поміщають у пластикову форму, заповнену смолою та полімеризатором, а потім поміщають у духовку, нагріту до 37°C, доки блок, що містить речовину, повністю полімеризується.
Після полімеризації блоки розрізали за допомогою мікротома LEICA RM2235 (Rankin Biomedical Corporation 10399 Enterprise Dr. Davisburg, MI 48350, США) до товщини 3 мм.Розділи згруповані на слайдах по шість розділів на слайді.Предметні скла висушували при кімнатній температурі, потім фарбували гематоксиліном протягом 7 хв і промивали проточною водою протягом 4 хв.Крім того, нанести на шкіру розчин еозину на 5 хвилин і змити проточною водою протягом 5 хвилин.
Гостра токсичність була передбачена з використанням водних організмів з різних тропічних рівнів: 96-годинний LC50 для риби, 48-годинний LC50 для D. magna та 96-годинний EC50 для зелених водоростей.Токсичність рамноліпідних біосурфактантів для риб і зелених водоростей оцінювали за допомогою програмного забезпечення ECOSAR версії 2.2 для Windows, розробленого Агентством з охорони навколишнього середовища США.(Доступно онлайн за адресою https://www.epa.gov/tsca-screening-tools/ecological-struct-activity-relationships-ecosar-predictive-model).
Усі тести на ларвіцидну та антитермітну активність проводили в трьох повторах.Нелінійну регресію (журнал змінних дози-відповіді) даних про смертність личинок і термітів проводили для розрахунку медіанної летальної концентрації (LC50) з 95% довірчим інтервалом, а криві концентрації-відповіді генерували за допомогою Prism® (версія 8.0, GraphPad Software) Inc., США) 84, 91.
Це дослідження розкриває потенціал мікробних біосурфактантів, що продукуються Enterobacter cloacae SJ2, як ларвіцидних та антитермітних агентів для комарів, і ця робота сприятиме кращому розумінню механізмів ларвіцидної та антитермітної дії.Гістологічні дослідження личинок, оброблених біосурфактантами, показали пошкодження травного тракту, середньої кишки, кори головного мозку та гіперплазію кишкових епітеліальних клітин.Результати: Токсикологічна оцінка антитермітної та ларвіцидної активності рамноліпідного біосурфактанту, продукованого Enterobacter cloacae SJ2, показала, що цей ізолят є потенційним біопестицидом для боротьби з трансмісивними хворобами комарів (Cx quinquefasciatus) і термітів (O. obesus).Необхідно зрозуміти основну екологічну токсичність біосурфактантів та їхній потенційний вплив на навколишнє середовище.Це дослідження забезпечує наукову основу для оцінки екологічного ризику біосурфактантів.
Час публікації: 09 квітня 2024 р